Музика латишів Brainstorm, зовсім як старі радянські мультфільми, підхоплює тебе хвилею унікального щастя й водночас занурює в легкий незбагненний смуток. Лідер групи Рейнард Каупер, або за паспортом Ренарс Кауперс, так само невловимо загадковий, як і його музика. 

— Від чого у тебе біжать мурашки по шкірі?
— Від щастя.

— Як чиниш, коли на приспіві відключиться: 
а) світло 
— Тоді ми стаємо як співаки в темноті. Якось був такий випадок, коли під час концерту вимкнулася електрика, і нам довелося співати в акустиці, без мікрофонів.
б) гітарист 
— Так погано ще не було ніколи.
в) зал 
— Намагаюся запалити в них вогонь!

— Чи є продукт, який ти міг би їсти в необмежених кількостях?
— Солодощі.

— Що, окрім плям на столі, ти можеш приготувати в страшенному поспіху?
— Сендвіч.

— Хто, на твою думку, мусить бути хазяїном на кухні?
а) ти; 
б) твоя половинка; 
в) мама;
г) холодильник.

— Я віддаю перевагу тому, щоб це змінювалося час від часу.

— З чого все почалося?
— З думки.

— На чому записуються тексти й мелодії, коли під рукою немає нічого?
— Та під рукою завжди знайдеться якась газета чи папірець, котрий можна зірвати звідкись і на ньому записати.

— Чи є пісня-герой, котру ви доводили до досконалості довше від усього?
— Всі пісні, як діти, тому ти не можеш вибрати якусь одну, котру любиш більше.

— Чи є пісня-падлюка, роботу над якою не завершено й донині?
— Є такі пісні, котрі ще не закінчені, але вони не «падлюки», вони просто чекають свого часу.

— Якою мовою найлегше співати про кохання?
— Мовою серця.

— Яку книгу після прочитання ти закинув якнайдалі?
— Книжки — це цінність. Тому, навіть якщо книга мені не подобається, я не закидаю її подалі — може, через якийсь час прочитаю її наново, і вона мені сподобається.

— Подарунок, який тебе здивував?
— Це відчувається, коли подарунок дарують від щирого серця, і немає ніякої різниці, наскільки він великий чи дорогий. Один із найкращих подарунків для мене було зроблено на мій минулий день народження, коли наш друг — фотограф Антон Корбін — приїхав на наш концерт. Концерт був саме в день мого народження. Я не знав, що він приїде, і для мене це був великий сюрприз!

— Чи буває таке, що забуваєш слова власної пісні й згадуєш чужу?
— Буває таке, коли я змішую свою лірику з чужими піснями, але я ніколи не кладу чужі слові на свою музику.

— Чи є ще річ, котру хотілося б: 
а) купити

— Я думав прикупити собі рукавички, оскільки стає дедалі холодніше — зима, як-не-як!
б) продати 
— Ні, спасибі.
в) поміняти
— Ти хочеш поміняти мені старі черевики на нові?
г) знайти 
— Звісно! Я досі перебуваю в пошуках того, чого не знайшов!

— Найяскравіші картинки, привезені з гастролей?
— О, таких повно! Іноді у тебе немає зайвого часу, і графік дуже щільний, а іноді є час прогулятися містом, у якому ти перебуваєш. Я пам’ятаю, коли ми були в турне по Німеччині з групою Reamonn, у нас було вільні цілі чотири дні. Це відбувалося в південній Німеччині, на вулиці була зима, і ми всі разом попрямували кататися на лижах. Пагорби були дуже високі, сонце сяяло!

— Гримерки, фанатки, міста, поїзди, готелі. Як довго можуть зберігатися твої спогади?
— Якщо бути чесним, то я досить швидко забуваю речі. Часто плутаю місця, в яких буваю, але ніколи не переплутаю людей, яких я зустрічав і спілкування з якими мало для мене сенс.

— У якому вчинку ти бачиш більший викид адреналіну: 
а) стрибнути з парашутом;
б) стрибнути без парашута;
в) викинути з літака чужий парашут.

— Ні, ні, ні. Я волію літати в мріях. Для мене цього досить.

Олена СИТКОВА